Біля хати вечоріють мальви, Білий цвіт рум’яниться в саду. Голос твій такий близький і дальній. Чую шепіт: "Я прийду, прийду." Голос твій такий близький і дальній. Чую шепіт: "Я прийду, прийду."
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Шепче до криниці тихо колос, Вечір йде купатись до води. Твій такий близький і дальній голос Лишиться у серці назавжди. Твій такий близький і дальній голос Лишиться у серці назавжди.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Падають з небес сріблясті зорі - Чи знайду Зориночку свою? Під вікном надій твоїх прозорих Я зеленим ясеном стою. Під вікном надій твоїх прозорих Я зеленим ясеном стою.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.
Ой чарує ніченька-циганка, Місяць срібло розсипа своє. У душі стривоженій до ранку Хвилями чекання виграє.