Посилала мене мати, Іди доню килим ткати, Як пішла я ткати килим, Та й зустрілася я з милим, Та й зустрілася я з милим. Як пішла я ткати килим, Та й зустрілася я з милим, Та й зустрілася я з милим.
Постояла коло млина - Зупинилась на хвилину. Постояти я не вспіла, Та й година пролетіла, Та й година пролетіла. Постояти я не вспіла, Та й година пролетіла, Та й година пролетіла.
Нема ладу говорити, Треба також щось робити. А я йому посміхнулась, Та й додому повернулась, Та й додому повернулась. А я йому посміхнулась, Та й додому повернулась, Та й додому повернулась.
Вдома мати насварила: - Де ж ти, доню, забарилась? До півночі тебе ждала, Де ж той килим, що ти ткала, Де ж той килим, що ти ткала? До півночі тебе ждала, Де ж той килим, що ти ткала, Де ж той килим, що ти ткала?
Ой матусю, моя нене, Не хватило ниток в мене…
Ой-ой, ниточок не хватило…
А щоб файний килим мати, Я ще завтра піду ткати, Я ще завтра піду ткати. А щоб файний килим мати, Я ще завтра піду ткати, Я ще завтра піду ткати.