Така її доля... О боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? За те. що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки: Одна, як та пташка в далекім краю! Пошли ж ти їй долю - вона молоденька, - Бо люди чужії її засміють. щаслива голубка,високо літає полине до бога,милого питать кого ж сиротина,кого запитає і хто їй розкаже,де милий літа Така її доля... О боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? За те. що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту!