Коротко римою про найголовніше І загалом з кожним рядком я стаю добрішим Тим більше, коли все заховано у віршах Тиша і на дні душі стає тепліше Навіщо все це, і чому не дуже ніжно Шарюся між нижніми шарами, щоб піднятись вище Задишка, шум в голові, немов на стелі миша Їде криша, щастя і радість в дитинстві залишив Нечиста кров на вигляд як пишна вишня Коли живеш з жахом на смішні гроші кожного тижня Коли не хватає стержня, держава як барижня І припиниться, аж коли жандармів замучить грижа Тут свіжість, як така, давно стала лишньою Неначе мучить жара і воду не подаш ти ближнім Пагони, фуражки - єбашиш або жопу лижеш Друже, тут біти і життя, про яке ми пишем
Лови суть, це важливо, але вважай Розберися, де організм, а де душа лукавий зад, гад ставить комусь шах і мат, але нам похуй брат, давай по пятдесят
ніколи не здаюся... і рУки я не опускаю, знаю,що веде мене дорога не до раю, я себе караю, але відбувається ОТАК, ФАК! потрібно паузу, оголошую АНТРАКТ! залізний факт, до демократії далеко, коли ти маєш філки,в покері ти давиш "стеком", таке як "Лєго", жиитя як йобані пазли, не склєєш ласти, допоки недадуть упасти, їм тільки вкрасти, а нам спробуй проживи, таке тут не підходить, хто проти, може ви? ти доживи до того часу як все поміняється, твоя макітра зістариться, допоки правда вариться, коли мариться, люди кажуть треба хреститись, за нашу Україну неньку пропоную молитись, і пісня буде литись рима підбирає слова, буду думати, покина плечах є голова!!!
Лови суть, це важливо, але вважай Розберися, де організм, а де душа лукавий зад, гад ставить комусь шах і мат, але нам похуй брат, давай по пятдесят