Знаєш, не в кайф ходити надутим Ти ангел чи цариця, скажи щоб не попутав Круто, твердиш, що все можна забути Але перший раз за останній рік я не зміг заснути Дотиком до фото на екрані мого сотового Там екзотика, красота в придачу до того Залиті губи леді соком, дотик б’є тут наче током Каблуки стукають по голові і я дурію з кожним кроком Полонила ця краса, яку вибрав сам Молода богиня з небес, і я з болота вибрався Вирвався з тортур, тепер тут радий Артурка Я попав в рай при житті, нехай тепер там плаче дурка Як попали ті очі на Землю, для всіх це загадка Подивились в мої лише раз, в душі залишили осадок Я зрадник, якщо зможу колись подивитись у інші Прошу, не кусай моє серце і мозок, краще просто з’їж їх Передчуваю грозу, підкорює сум Підсолив надію й любов, залив до себе цей суп Я склавши докупи руки, дякую Богу за дует: Небесної краси мадам і не побритий поет
Долонями махало літо Я ми за руки як діти Твій запах з осіннім вітром І на біт те, що наболіло
Я ж тут сам, хоч далеко від тебе я зараз Не раз згасав, коли перед очима ти з’являлась Не витримав, розказав, де мій океан і хто мій парус В контактах бачу Іра і мене так радує цей запис Я горю знову вогнем, день за днем Мрії в обіймах і…. ми ними живем Стільки тем об’єднало наш тандем Не помічаю вже проблем, я знайшов свій едем Полюбив так просто, забув за стакана дозу Забув за розум, губами до губ, носом до носу Я віддав би душу, бо всередині так душить дуже Ти потрібніша ніж повітря, ніж океан і суша Твоя посмішка на фоні заходу сонця, як золото Це розкіш для мене і ця розкіш коштує дорого Я взяв амура в оренду, я направляю комети Відколи з’явилась в житті моєму Іра Крента