Батько просить, мати просить, Я вас прошу на весілля, Щоб прийшли до мене. Бо сама вже, | Бо сама вже більш не можу, | Як без квітки листячко зелене. | (2)
Ой, люблю я, Ой, люблю його так ніжно, Що від дотику одного млію. Ви повірте, | Ви повірте, це не смішно, | Кожну мить від нього шаленію. | (2)
Він так пестить, Він так пестить, а, як любить, З ним немов я в раю почуваюсь. А коли мене, | Коли мене цілує в губи, | Я від того щастя задихаюсь. | (2)
Тож чекаю, Тож чекаю вас в суботу, Музиканти гратимуть до ранку. А тепер ще | Маю, маю ще роботу, | Хоч і стигне з милим філінка.