Думки… заполонили мій розум і знову Спогади пролітають по новій, за обрій, Де немає нікого, лиш безмежна свобода Дві сторонни душі моєї злились у двобої
Коли душа розривається, рветься назовні Коли тебе штовхають у прірву безодні Коли холодні пальці лежать на струнах А на папері олівцем пісні в карикатурах
Реалії і мрії часом такі відмінні Полеміка свідомості і почуттів незмінні Байдужість покоління, що проростала віками Лежить мов камінь у душі кожного з нас як та кара
Обманом щасливого фіналу не здобути Коли нарешті ви сховате ножі і джгути У скруту сідаєте на шию й душите ногами Та правда не за вами
__________
Правда не за вами Це нескінченна драма Моя воля переважує ваші страждання Правда не за вами Ви живете в обмані На грані між іллюзією і реальним _ Наче на грані У чорно-білій гамі __________
Залізти на плечі, звісити ноги додолу Перший закон вашого успіху, що сковує свободу Правда давно сидить у клітці, подалі за містом Деталі відкинули заради власного зиску
Вони літають низько – їх не пускають кайдани Що стали тягарем за всі роки брехні і обману Другий закон – такі правила, рамок немає Вони вже стерті тими, хто совісті не має
Фальшивий успіх збудований на егоїзмі Та кайдани не зникнуть, вони тягнуть донизу Ці ланцюги у вас навічно, звикайте швидше Вам не літати високо ніколи, облиште
Залиште марні надії про щасливе завтра Всі ваші карти відкрилися ще на старті Душіть ногами і закривайте очі руками Робіть що хочете, та правда все одно не за вами