Я не хочу іти не прощаючись
Десь далеко без тебе в світи,
Я не хочу іти, я не хочу іти...
Я жила все життя, намагаючись,
Вірну стежку до тебе знайти.
Вірну стежку знайти, вірну стежку знайти.
Я не хочу іти не прощаючись
Й за собою палити мости,
За собою мости, за собою мости.
Я жила все життя, обіймаючись,
З безнадійним поривом весни...
Із поривом весни, із поривом весни.
Я не хочу іти, я не хочу іти.
Я не хочу іти, я не хочу іти.
Я не хочу дивитись з надією
В далечінь голубу неописану,
І в думках не з метою, а мрією,
Перечитую все, що написано.
Я не хочу іти, обіцяючи,
Що без тебе у світі ніяк,
Бо ще кожного разу, зітхаючи,
Я себе лиш питаю: "Ти як?"
Я не хочу іти, я не хочу іти.
Десь без тебе в світи я не хочу іти.
Так не хочу іти не прощаючись
Й все одно, що негода, дощі.
То негода й дощі, то негода й дощі.
І за тебе лише переймаючись,
Переборю я хуртовину у своїй душі.
Я у своїй душі, у своїй душі.
Я не хочу іти, я не хочу іти.
Автор: Рокса Георг
УКР еще тексты
Другие названия этого текста
- Олена Олійник - Я не хочу без тебе іти (0)
- УКР - Я не хочу без тебе іти (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1