Покійний дід Толя казав - дуже хоче в СРСР Та СРСР був великий, а Україну хтось на дві роздер Мій тато взагалі якогось рветься в Польщу, Сусід мріє про Італію або Угорщину Кума Надія не проти поїхати в Німеччину, Говорить, там акторкою кожна жінка стати приречена Дядя Коля їздив у Москву, заробляв свої мільйони, Поки одного дня його не привезли вперед ногами Друг каже:"Вигідніше їздити в Америку - Там бездомні живуть краще наших мільйонериків" Словом, всі тікають з України, як миші з корабля Хоча, не всі - лишаються чиновники і їхні клоуни Перші забуваються і між собою сруться, Другі не втрачають шансу, над ними сміються Ну просто клоунада - хоч стій або хоч падай Клубочок котиться, куди поткнутись вгадуй Ласкаво прошу в мій світ - ласкаво прошу в Україну Я чув є люди, вони звуться патріоти: Зранку на роботу, ну а ввечері з роботи І так кожний день протягом свого життя: Одна відпустка, одна зарплата - повна нудьга Я не патріот, та живу за таким же графіком, Їжджу на роботу не власним, а міським транспортом Вдягаюся на базарах, а не в дорогих кутюр'є Їм чорний хліб і сало, якщо на нього гроші є Маю мрію - дожити до внуків і вийти на пенсію А потім піти на списання, як застаріла демо-версія Не один я з цією мрією ввечері лягаю спати Не один я прокидаюся вранці з метою щось змінити До кінця лиштлося рівно чотири рядки Етикет говорить, і сказано, треба робити якісь висновки І нащо сьогодні висновки - кому потрібні правила? Все буде так, як є - мої слова на тебе враження ж не справили? На жаль, не справили...