Їхав козак за Дунай, сказав ді́вчині прощай! Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!" Постій, постій, мій козаче, твоя дівчина плаче, На кого ж ти покидаєш - тільки подумай.
Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать.
Вийшла, рукчи заломивши і тяженько заплакавши: "На кого ж ти покидаєш – тільки подумай!" "Білих ручок не ламай, ясних очей не втирай; Мене з війни із славою к собі дожидай"
Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать.
"Не хочу я нічого, тільки тебе одного; Ти здоров будь, мій миленький, а все пропадай". Рикнув-свиснув на коня: "Оставайся здорова! Як не згину, то вернуся через три года!"
Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать.
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!" Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать.