Куме, зно нечиста сила вкрала шапку і кожух. -Та ми вчора їх пропили, ось, що я тобі скажу. То вже мабуть до шинкарки не підем сьогодні ми А підемо до Одарки, до Одарки , до куми.
Наливай, наливай, кума, кума. Що то за кума, що з кумом не пила Що то за кума, що куму не дала Чарочку горілки куму не дала.
Ми підемо до Одарки, хай похмілля прожене, Піднесе горілки чарку, посміхнеться, підморгне. Там у неї все до ладу, і живе вона одна А про шапку і не згадуй скоро куме вже весна.
А як виженем похмілля від якого все болить Кинем, куме кляте зілля Щоб і хату не пропить. Досить нам козу водити Не вилазити з корчми Тож зав"язуємо пити До наступної зими