Українські народні козацькі пісні та думи - Українська народна дума "На смерть козака-бандуриста" | Текст песни

• Тексты песен
• Українські народні козацькі пісні та думи
• Українська народна дума "На смерть козака-бандуриста"

СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА
Українська народна пісня

На татарських полях
Та на козацьких шляхах
То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють,
Не орли-чорнокрильці клекочуть,
Попід небесами літають, —
То ж сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандуру грає-виграває,
Голосно жалібно співає.
Гей, і кінь же біля його
Постріляний та порубаний,
І ратища поламані,
І в ладівниці — ні ’днісенького (набою),
І (піхви) — без шаблі булатної,
Тільки осталася козакові бандура подорожня
Та в глибокій кишені тютюну півпапушки,
Та люлька-бурулька.
Гей, сидить же кобзар на могилі
І люлечку потягає,
І на бандурі грає-виграває,
І голосно жалібно співає:
«Гей, панове-молодці,
Козаки запорожці!
Ой де ж то ви пробуваєте?
Чи до Січі-матері приїжджаєте,
Чи ляхів-ворогів киями покладаєте,
Чи татар-басурман
Малахаями, як череду, в плін завертаєте?
Гей, коли б же мені бог поміг
Старі ноги розправляти
Та й за вами поспішати,
Хоч би я на останку віку вам заіграв
Та голосно жалібно заспівав.
Гей, уже ж, видно, мені без бандури пропадати,
Уже нездужаю по степах я чвалати;
Будуть мене вовки-сіроманці зустрічати
І дідом за обідом коня мого заїдати»...
Сидить козак на могилі,
На кобзі грає-виграває,
Жалібно співає:
«Гей, кобзо моя,
Дружино моя,
Бандуро моя мальована!
Де ж мені тебе діти:
А чи в чистому степу спалити
І попілець на вітер пустити,
А чи на могилі положити?
А будуть буйні вітри по степу пролітати.
Твої струни зачіпати
І жалібно вигравати,
І будуть козаки подорожні проїжджати,
І твій голос зачувати,
І до могили будуть привертати»...
Походження та примітки

СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА. Записана в 1926 р. від кобзаря Дем’яна Гавриловича Симоненка з с. Стільне, Березнянського району, Чернігівської обл. Текст думи він перейняв від відомого кобзаря Михайла Степановича Кравченка з с. Великі Сорочинці, Миргородського району, Полтавської обл., а музику «сам прибрав».

Думу виконувало багато народних співців — кобзарів. Вперше її записано в 1851—1852 рр. і опубліковано в 1853 р. в етнографічній збірці Російської Академії наук. Деякі дослідники вважають, що ця дума літературного походження.

Джерело

Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.
Тематичні розділи

Думи
Боротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV - першій половині XVII століття

Українські народні козацькі пісні та думи еще тексты