Українська народна дума "На смерть козака-бандуриста"
СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА Українська народна пісня
На татарських полях Та на козацьких шляхах То ж не вовки-сіроманці Квилять та проквиляють, Не орли-чорнокрильці клекочуть, Попід небесами літають, — То ж сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандуру грає-виграває, Голосно жалібно співає. Гей, і кінь же біля його Постріляний та порубаний, І ратища поламані, І в ладівниці — ні ’днісенького (набою), І (піхви) — без шаблі булатної, Тільки осталася козакові бандура подорожня Та в глибокій кишені тютюну півпапушки, Та люлька-бурулька. Гей, сидить же кобзар на могилі І люлечку потягає, І на бандурі грає-виграває, І голосно жалібно співає: «Гей, панове-молодці, Козаки запорожці! Ой де ж то ви пробуваєте? Чи до Січі-матері приїжджаєте, Чи ляхів-ворогів киями покладаєте, Чи татар-басурман Малахаями, як череду, в плін завертаєте? Гей, коли б же мені бог поміг Старі ноги розправляти Та й за вами поспішати, Хоч би я на останку віку вам заіграв Та голосно жалібно заспівав. Гей, уже ж, видно, мені без бандури пропадати, Уже нездужаю по степах я чвалати; Будуть мене вовки-сіроманці зустрічати І дідом за обідом коня мого заїдати»... Сидить козак на могилі, На кобзі грає-виграває, Жалібно співає: «Гей, кобзо моя, Дружино моя, Бандуро моя мальована! Де ж мені тебе діти: А чи в чистому степу спалити І попілець на вітер пустити, А чи на могилі положити? А будуть буйні вітри по степу пролітати. Твої струни зачіпати І жалібно вигравати, І будуть козаки подорожні проїжджати, І твій голос зачувати, І до могили будуть привертати»... Походження та примітки
СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА. Записана в 1926 р. від кобзаря Дем’яна Гавриловича Симоненка з с. Стільне, Березнянського району, Чернігівської обл. Текст думи він перейняв від відомого кобзаря Михайла Степановича Кравченка з с. Великі Сорочинці, Миргородського району, Полтавської обл., а музику «сам прибрав».
Думу виконувало багато народних співців — кобзарів. Вперше її записано в 1851—1852 рр. і опубліковано в 1853 р. в етнографічній збірці Російської Академії наук. Деякі дослідники вважають, що ця дума літературного походження.
Джерело
Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с. Тематичні розділи
Думи Боротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV - першій половині XVII століття