Ой, у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки. Чорнявую та білявую, Третю руду та поганую.
Чи всі ж тії та й сади цвітуть, Що весною розвиваються, Чи всі ж тії та й вінчаються, Що любляться та кохаються.
Половина тих садів цвіте, Половина розвивається, Одна пара, та й вінчається, А другая розлучається.
Чи я ж тобі та й не казала, Як стояли під світлицею, Не їдь, не їдь та й у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею. Не їдь, не їдь та й у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею.
Любив я тебе дівчиною, Любитиму й молодицею. Довго, довго та й буду ждати Поки станеш удовицею.
Довго, довго та й буду ждати Поки станеш удовицею.