Чорнiї брови, карiї очi Темнi, як нiчка, яснi, як день! Ой, очi, очi, очi дiвочi, Де ж ви навчились зводить людей?
Вас i немає, а ви мов тута, Свiтите в душу, як двi зорi. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справдi ви знахарi? Чорнiї брови – стрiчки шовковi, Все б тiльки вами я любувавсь. Карiї очi, очi дiвочi, Все б тiльки я дивився на вас.
Чорнiї брови, карiї очi! Страшно дивиться пiд час на вас: Не будеш спати нi вдень, нi вночи, Все будеш думать, очi, про вас.