До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я. Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я. А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.» Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо - та не я.
А я не знала, того не знала. Як буде, так і буде – все одно. А я кохала, і вишивала Сльозами мрії долі полотно.
Тебе шукала всюди. Казали добрі люди: «Він не твій». Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій». Але вона розлюбить, вона тебе погубить - зрозумій. Твоя душа заплаче – моя душа пробачить, милий мій.
(х2) А я не знала, того не знала. Як буде, так і буде – все одно. А я кохала, і вишивала Сльозами мрії долі полотно.