1) А вже літ за 300, як козак у неволі,
Понад Дніпром ходить, викликає долю.
Гей вийди доле із води,
Визволь мене, козаченька із біди (2).
2) Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Бо сама я плачу, сама я в неволі.
Гей у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі (2).
3) Богдане, Богдане, ти - козацький сину,
Визволив од ляхів неньку Україну.
Гей, ти од ляхів визволив,
А москаль усім козакам насолив (2).
4) Од того Богдана - московські кайдани,
Сковують нам руки, навіки проданим.
Гей, запроданим навіки,
Ані булави підняти, ні руки (2).
5) Змоскалили неньку, досі не підняти,
Від Дону старого по самії Карпати.
Гей по самії Карпати,
Було б тоді розуму додати (2).
6) Гетьмане Богдане, треба було б знати,
Москалів поганих з України гнати.
Гей, Богданочку, Богдане,
Забрав москаль Україну і мене (2).
Українська народна пісня еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1