Ой, у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт. Не журися, славна Україна - маєш добрий рід. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Виступали стрільці січовії у кривавий тан, Визволяти братів-українців з московських кайдан. А ми тії московські кайдани розіб'ємо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан, Розпочали стрільці січовії з москалями тан! А ми тую ярую пшеничку ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, Та й прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо.