Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза.
Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою За віконечком,- Сива ластівко, Сиве сонечко.
Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі.
Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Матіолою вечоровою, Житом-долею світанковою, Диво-казкою, Юним соняхом,- Сива ластівко, Сиве сонечко.