Вітер (Пісня гномів у Беорна)
EmAm
Над вереси той вітер мчав,
H7Em
А в лісі лист ще не дрижав,
CG
Спадалі тіні в безгомінні,
DmEAm
І вуж нечутно плазував.
А вітер мчав з холодних гір,
Котивсь, мов вал, ревів, як звір;
Завило гілля від безсилля,
Злетіло листя ген до зір.
Від заходу на схід той вітер
Усякий рух загладив, витер;
На голоси свої усі
Заголосив, несамовитий.
Припали трави до земли,
Комиш у вітра на крилі, –
Над хвилі гребінь в зимнім небі
Рве хмари на шматки малі.
Понад Самітною горою,
Понад драконською норою,
Де валуни ще з давнини,
Летів, де дим курить порою.
Та ось, уже тікає пріч
До моря, де панує ніч.
Ось виплив місяць, зорі світять,
Із темрявою віч-на-віч...
Ульвейн еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3