Я мандрую по квітам до ніжного серця твого, Я іду по пустелі своїх нездійснених надій, У безодні зіниць відшукаю таємне тепло, Я до тебе іду босоніж по воді, по воді.
Я по хмарах іду,бо інакшого шляху нема, Щоб побачити сонячну посмішку милих очей, Я весну принесла у думки, де ховалась зима, Запалила веселі світанки я серед ночей.
Все починається з любові, все переходить у любов, І як би не складалась доля, несем кохання знов і знов. Все починається з любові, все переходить у любов, Все починається з любові знов і знов.
Відшукаю тебе серед тисяч подібних облич, Я присплю твоє горе, якщо воно в серці твоїм, Де б не був ти, почую, лише стиха поклич, Помолюся за тебе заступникам нашим святим.
Все починається з любові, все переходить у любов, І як би не складалась доля, несем кохання знов і знов. Все починається з любові, все переходить у любов, Все починається з любові знов і знов.