Функція «ми» дорівнює антитезі:
Дві гілки параболи зустрічі не діждуть.
Обидва нещасні, обидва при тім тверезі,
Обидва похмурі при згадці страшних отрут.
Ми знов паралельні, ще й кожен на власнім лезі,
Загостренім досить, щоб серцем його відчуть.
Перетин тих лез - як усмішка Мони Лізи,
А їх розставання - як подих «І ти, мій Брут…»
Хай потім колись про нас прочитають в книзі
Та, книгу закривши, полегшено не зітхнуть.
© Ульяна Кривохатько, 2012
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1