Холодне осіннє інтро
на вулиці грає вітер,
торкаючись хмурих струн.
А небо... а небо – грифом,
ці ритми туманних рифів,
ці спогади про весну...
Дощу монотонне соло
на клавішах-парасолях...
Маестро сумних пісень,
складе падолист лібрето
умить до свого балету
на мокрім пустім шосе.
Заграє бліда природа
фінальне – осінню коду,
бо осінь вже лист зніма
лише в увертюрі Гріга...
Під спів а капела снігу
на сцену спаде зима.
хвилина стирає хвилину і тоне, і тоне,
ввібравши розбавлених спогадів тонни і тонни.
тони́ забуття в голосах заплітаються в тишу,
і тіні прощання на стінах рубця не залишать.
Другие названия этого текста
- Уляна Фарина - Дощу монотонне соло (0)
- Уляна Фарина (сл. І. Саковець) - Дощу монотонне соло (0)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2