Не плач за мною, мій безсмертний птах. Я просто йду. Та вже, мабуть, не верну. Мене ти згадуй, часом, просто так. Десь перед сном, коли від тиші темно.
Коли буде боліти на душі. Згадай мене. Я залікую рани. Я відведу від тебе всі дощі. І розжену у серці, твоїм, хмари.
Я буду берегти тебе від всіх. Від злих облич і від страшних прокльонів. Щоб тільки ти щасливим бути зміг. Усупереч повір’ям всім і долі.
Не плач за мною, мій коханий птах. Я не померла. Просто відлетіла. Я завжди поруч. Завжди у думках. Я просто ненароком оніміла…
Тепер я чутна тільки в голові, Я буду у тобі завжди зринати. P.S «…зустрінемось в наступному житті, я вічність буду лиш тебе кохати…»