торкаючись хмурих струн.
А небо... а небо – грифом,
ці спогади про весну...
на клавішах-парасолях...
на мокрім пустім шосе.
лише в увертюрі Гріга...
на сцену спаде зима.
ввібравши розбавлених спогадів тонни і тонни.
і тіні прощання на стінах рубця не залишать.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1