Сьогодні, у тебе знов прямий ефір, Цукерки м’ятні і зефір, Думки оголені в ЖЖ... Звук, який летить у сотні міст, Не передасть солоних сліз, Ти на олімпі... та невже?!
За 5 хвилин // я не один
Вже завтра... непевні зустрічі й вино, Розмиті лиця і кіно, Й на ранок в голові туман... І знову... ти поринаєш у ефір, Слова заношені до дір, І сотні вибитих питань...
Але завжди коли ти втомлена і хочеш втекти, Я в тебе є, як в мене, мила є твій голос і ти, І я цілую твої втомлені, знервовані вуста, Хоча за 5 хвилин ефір... і тебе слухають міста...