Дзеркало вітрин, життя між тротуарів Переписки в довгі милі, напам’ять номери Очі від зелених до тривожно карих З зірками по кишенях, такі щасливі ми Ти вся така моя по вулицях вечірніх І в тисячах облич ми саме ті знайшли І все що стало рідним твої усмішки і погляд І твій зимовий шалик барви ранньої весни
До океану ще так далеко Вітер південний солоним торкнеться до губ Легко піти та вернутись нелегко До океану далеко, хоч може він з нами десь тут...
І намисто днів, гроші як свобода Вирватись за рамки, я так мало заробив На свої закрити очі в кріслі і до твого Сонця дотягнутися серед цих холодних зим
Пил старих книжок, з гарячим шоколадом Вийде з мене холод в найтемнішому кутку