Знаю з вітром твої обійми Знає їх і цей розбитий вокзал Дні чекання такі повільні Хвилини прощання розпачу шквал І як відпустити твої тонкі пальці Лишилося зовсім трохи і ти Мене закрутила в осінньому вальсі Я знову забув як без тебе іти…
Я знаю як нам сняться спільні сни І сотні неможливих кілометрів Дотягнемо до сонця до весни Годинники знімемо скинем светри
Чи зафіксує пам'ять дотик твій Таким самотнім місто ще не було Зриваюся з дротів і голос мій В автобусах холодних з вікон дує
Я знаю як нам снять ся спільні сни
Від диких ревнощів злечу з мостів Схопити хочеться й не відпускати Якби ж я точно знав що твій я твій Якби ж я міг без тебе засинати