Не згадати, не відчути – серця більше нема І назад не озирнутись, далі тільки зима Не спинитись, не вернутись – заборонено вхід За хвилину мої сльози перетворяться в лід. Не догнати, не втримати сни, що падають вниз І уже не переграти те, що було колись Не піднятись, не зігрітись – сніг пече, як вогонь Вже ніколи не здолати цей холодний полон.
Приспів: Я буду майже сама, в серці наполовину Зітерте ім’я Я буду майже сама, І уже не потрібно шукати слова Я буду майже сама, майже сном, Майже тінню, сльозою в очах. Я буду майже сама, я буду майже сама, Я буду майже сама.
Не спинити, не догнати, не сказати: не йди Час уже не повернути – сніг ховає сліди Не забути, не змінити те, чого не було І руками не дістати це останнє тепло. Не знайти, не упізнати, не спитати чому? Не розбити, не зламати ту холодну стіну Не залишилось нічого, тільки біла пітьма Доки поруч буде холод, я не буду одна!