За горою верба, під вербою вона Виглядала милого, ніжного, єдиного. Знала вона, що дівоча краса Не одного звела, Причарує милого, ніжного, єдиного, Мріє вона.
Приспів: Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, Під вербою все чекала вона, Прислухалась та не чула кроків, Шум, тільки вітер сум навівав. Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана, Закохалася у тебе вона, Відчувала тільки сильний серця стук, Холод своїх рук, милим жила.
День минув, ніч прийшла, Чути спів солов’я, І верба схилилася, мила зажурилася, Досі сама, а на дворі весна, Чути спів солов’я, Не сумуй, вродливая, Будеш ти щасливая, ще молода!