Поглянь ти комусь в очі - і, може, хтось захоче Тебе підняти на руках. Можливо, хтось так мріє і щосекунди мліє, коли малює в своїх снах. Тебе завжди малює, а ти і не почуєш, бо, як завжди, промовчиш. Поглянь ти знову в очі. І що ж сказати хочеш? І не повіриш ти ще раз, що
АНГЕЛИ ПОСЕРЕД НАС.
Ти бачиш тільки темне, крізь чорне скло, напевне, себе тримаєш у пітьмі. Для чого ти втікаєш, на відстані тримаєш? Тобі ж знайоме слово "ні". Ти можеш помилитись, у собі зачинитись, не роздивитись ту одну, яка щоночі мліє, тобою так хворіє, за тебе розпочне війну.