Ми завзятії хлопці Наші мозки в коробці Та коробка закрита Від проникнення світла Ми мету свою маєм Все чуже зневажаєм І не бийте нам в лоба Бо даремна ця спроба
Помремо за ідею Пазурі геть від неї Сіра маса без форми І без певної норми Сестри милі створіння Контролюють сумління Безкорисно кохають Сумнів в мить розчиняють
На шматки серце рве какофонія Що породжують думки нікчемні Хто був ангелами завтра злодії Навкруги одна дисгармонія..