Шкребе на серці Березневий кіт. Ламає руки, крутить ноги, Тече з лоба піт. Моє бажання Не збулося досі. Я не зустріла те, що хтіла І сказала: \"Досить!\" Мої інстинкти Не заради тебе. Втамую десь інакше Я свої потреби! Ти як атака вірусів На мої плечі. Я закидаю до корзини Твої речі.
Я все це чув… І замість нити вкотре Сідай послухай що тобі Муркоче котик: І ще хоч день В задушливій напрузі І я втечу у Гімалаї До бенгальських друзів! Де авокадо І серця гарячі, Де мавки з шоколаду Танцюють чачу. Щоб більше не міняти Свої Кишені На шури-мури, бобіжури І порожні жмені.
Ми, як Промоклі сірники, Шукаємо вогню, Шукаємо вогню. Як, як Скажені пси, – Гарячі голоси, Гарячі голоси. Гар-гарчимо!
Мене не пре Від запаху твого одеколону, А монітор в очах моргає Навіть коли ти не вдома. – Ти теж далеко не близька До ідеалу, Тому сховай манірні чвари І своє жало. – Замордувалась я чекати На твої дарунки І чаклувати над \"новеньким\" Для твого шлунку! – Альтернатива є: Замість цієї мелодрами Сплітатися хвостами.
Ми, як Промоклі сірники, Шукаємо вогню, Шукаємо вогню Як, як Скажені пси, – Гарячі голоси, Гарячі голоси. Гар-гарчимо!