Спека неможлива Тече по жилах. Вода літрунями Додає ще сили. Красиво. Зате красиво! Соло соловей Своє щебече. Ще не вечір, А хочеться прохолоди. Прохолода у моді!
Золоте колосся вітер віє. Гріє сонце волосся. Млію.. Я від спеки млію!..
Ковтаєш слину Від гарячих дівчат. А у дівчат Всі очі блищать. Без зупину В голові відпочинок. Робота то не вовк, Але все не йде. Хочеться в тіньок Аби де На годину Вмостити спину.
Золоте колосся вітер віє. Гріє сонце волосся. Млію.. Я від спеки млію!..
Б’є по скронях Сонця промінь. Кольоровий світ, Як на долонях. Якби не вітер, То загинув би досі. В носі запахло Паленим просом. Кепка і шорти Вже не рятують. Мізки бунтують, А ноги годують. І пити, Постійно хочеться пити.. Полум’я б загасити! Вранці Чекаєш прохолодний вечір. Сто п’ятдесят раз на день Душ на плечі. Губи в компоті, Чоло у поті, А потім Мокрі шмотки на дроті.
Золоте колосся вітер віє. Гріє сонце волосся. Млію.. Я від спеки млію!..