Грім гуде, дощ іде, на вулиці слизько. Не журюся, не боюся хоч іти не близько. Ой дан-дана, ой дан-дана Не журюсь, не боюсь хоч іти не близько. Грім гуде, дощ іде, а я не зважаю І куму обніму, борщу посьорбаю. Ой дан-дана, ой дан-дана І куму обніму, борщу посьорбаю.
Грім гуде, дощ іде, я збілів мов стінка – Звідкілясь узялась на дорозі жінка. Ой дан-дана, ой дан-дана Звідкілясь узялась на дорозі жінка. Грім гуде, дощ іде, я від болю вию, Бо тече і пече борщ мені за шию. Ой дан-дана, ой дан-дана Бо тече і пече борщ мені за шию.
Грім гуде, дощ іде, ще блискавка блиска, На шматочки-черепки розлетілась миска. Ой дан-дана, ой дан-дана На шматочки-черепки розлетілась миска. Грім гуде, дощ іде, а за мною, мною Гуркотить, тупотить жінка з кочергою. Ой дан-дана, ой дан-дана Гуркотить, тупотить жінка з кочергою. Грім гуде, дощ іде аж промокли п’яти, Будеш борщ, будеш борщ довго пам’ятати! Ой дан-дана, ой дан-дана Будеш борщ, будеш борщ довго пам’ятати!