Я так хотів самоката. Хотів – і мав! Я так хотів дорослим стати. Хотів – і став! Я малював літакаи, але пілотом не був. Я географію вчив, але вже призабув.
Кожень день я блукаю поміж стін. Я черевики стираю і чекаю змін. Таргани поховались до себе у дзюри. А сусіди малюють свої манікюри.
Гей, панамці й панамки! Загаряйте, як шкварки. Мастіть свої спини сонцезахисним кремом І кажіть всім сусідам, шо влітку так треба!
Я так хотів погасати за слоном, але впав. На підвіконні у пальми бананів нема. Моя маршрутка втікає уже вкотрий раз. З таким везінням потраплю хіба в гондурас.
Якась рогата істота гасає по місту І катає купу люду на своїй спині. Я вельми хтів стати ка-ра-тистом! Але залізного монстра не здолати мені!
Гей, панамці й панамки! Загаряйте, як шкварки. Мастіть свої спини сонцезахисним кремом І кажіть всім сусідам, шо влітку так треба!
Я так довго тебе чекав!
Вересень. Міняю сандалі на кєди. Жовтень. Вже не можу без тебе! В листопаді насипало по саму шию. Грудень – від снігу дурію. свята проминули у січні, як треба. люті морози ховали від тебе. на березень дощі по морді і хляпа у квітні відчуваю твій запах. Травень – окуляри вдягаю. Шорти, панамка на тебе чекають. Нарешті! Ми знову разом! Літо – ти мій сезон!