Два життя, два сонця, два крила, Цей шалений світ добра і зла, Дві струни, дві ноти, дві зорі, Чорно-білі дні в календарі. Два обличчя бачу на стіні, Двоє посміхаються мені; Все життя здається диким сном, Назви його ім’ям Фантом!
Два сонця палять мене – я горю. Два виходи я бачу – промінь й зорю. Два неба вгорі і лише два крила, Тепер вже я знаю – надія мала. Надії немає. І двоє очей, Обіймуть повіки із моїх плечей. Руки дві впадуть, не прагнучи болю – Вдруге зробити я це не дозволю!
Два життя, два сонця, два крила, Цей шалений світ добра і зла, Дві струни, дві ноти, дві зорі, Чорно-білі дні в календарі. Два обличчя бачу на стіні, Двоє посміхаються мені, Все життя здається диким сном, Назви його ім’ям Фантом!
Приспів: Два сонця вгорі, два неба вгорі, Між сонцем і небом горять дві зорі, Подвійні слова, подвоєний крок, У сні й наяву я лечу до зірок, Два сонця вгорі, два неба вгорі, Між сонцем і небом горять дві зорі, Подвійні слова, подвоєний крок, У сні й наяву я лечу до зірок... Я лечу до зірок!
Життя два прожити, неначе одне, І кожне із них чи не завтра мине, Загинути двічі, як ранок у морі – Я знаю напевне: це було не вчора. Ти думаєш двічі і дивишся вдруге, Лише двоколірні малюєш смуги, Подвійні слова, подвоєний крок, У сні й наяву я лечу до зірок!
Два життя, два сонця, два крила, Цей шалений світ добра і зла, Дві струни, дві ноти, дві зорі, Чорно-білі дні в календарі. Два обличчя бачу на стіні, Двоє посміхаються мені, Все життя здається диким сном, Назви його ім’ям Фантом!