Ще сорок вісім днів від заходу до сходу сорок вісім днів від кроку до нагоди сорок вісім днів від мене і до тебе сорок вісім днів як від землі до неба до небес…
Загорни мені і більш нікому світло у вікні, квиток додому і ще кілька днів, яких ніколи не знайдуть…
Я пізнаю світ, бо мрії гріють хай себе на міць я перевірю щось візьму як слід і зовсім скоро буду тут…
Хай на мить відчували ми, шлях в словах безсилий той момент так віддалений поруч вже…
Це не просто втеча від старого просто мало вже в душі пального і не каюсь я але на всякий помолюсь
Хай ведуть мене шляхи як знають хай самі себе перетинають я надихаюсь і зовсім скоро повернусь…