Чотири сорок вісім біля мого факультету, Ти їдеш завтра в Київ, а у мене тут вендета, Відверто так дістали ваші хтиві запитання, Дивіться мені в очі, мовчки слухайте зізнання... За руки у кіно, з кіно до парку і до мосту, Читаючи "Екстрім" – журнал від хопу до поносу, Вчергове розкажи, що я позбавлений культури, В країні у якій живеш від мази до халтури...
Приспів: Невигідно бути "проти", Але огидно бути "за" І неприємно до нудоти... Не хочеться десь мовчати, Але ти хочеш добре жити І нормально заробляти!..
Ну давай, крута, відгрібай в свою столицю, Може вдасться там тобі в рекламі засвітитись, Підкуєш життя вищосортним тру-гламуром, Я ж лишаюсь тут – малювати дно з натури... І якщо колись наше мало їло, То тепер воно нереально зажиріло, І біситись почало, захлинувшись з переляку... Я люблю тебе, Україно, маза фака!..
Приспів: Невигідно бути проти, Але огидно бути І неприємно до нудоти... Не хочеться десь мовчати, Але ти хочеш добре жити І нормально заробляти!..