Сам собі, на три четверті зовсім сам, Завтра тут, завтра всім, а сьогодні там, Де заплющені очі ловлять твої сліди, Я злякався тебе, я злякався себе в талих водах весни... Ти собі, ти собі, ти собі як завжди, В парку десь між деревами кличеш у сни, Я не вірю ні Фрейду, ні богу, ні навіть собі, Просто вище не можу і... мабуть, ми вже не ті...
Приспів: Ми... есемески до бога... Ми... з світу явно не цього... Ми... есемески до бога... Від бога... До бога... Від бога... Ми... з світу явно не цього...
Сам собі, на три четверті не здаюсь... Скільки сонця потрібно нам, щоб з’явився пульс?.. Рикошетом від погляду твого під ноги я впав, Я колючий мов кактус й не рівня твоїм квіткам... Ти собі, ти собі, ти собі відпускай... Всіх, хто мріє з тобою втекти за край, У пустелях моїх не було і не буде зв’язку, Не стріляй мені в очі – в ікону холодну свою...
Приспів
Сам собі, на три четверті у вогні... Я не вірив екранам. Я вірив тільки тобі, Дві деталі між іншим. – Це кров твоя й аромат, Ти завжди ніби поруч, та все ж тебе тут нема...