І не питай що з голосом моїм Чому дрижать слова й думки згорають, Чому мінорні ноти і вітрів Нових в широтах наших не чекають? А в небесах дощі метеоритні Ми з іншими людьми давно не ми, Й пусті нулі в очах моїх блакитних Так боляче коли мене торкаєшся не ти
Не йди бо ти мій дзен Моє холодне харакірі Ти ніч моя а я твій день Я чорним ліг на твоє біле.
І шовком вкриті зморені тіла Сховатися на ніч в твоїх кімнатах, Де навхрест руки наше інь та янь, До ранку мені будеш танцювати І блискало тривожно в небесах Ми ділим світ на себе і на інших І не питай чому пітьма в очах Так боляче не вірити у нас святих і грішних
Наступної хвилини нескінченна кількість версій В яке з моїх життів нас заведе наступна ніч Чи стану я останнім твоїм не зумівши першим Чи залишусь з собою й білим світом віч-на-віч