Так несподівано І зовсім не чекаєш на добрі слова Коли пів пісні проспівано Від поглядів навпроти злітає голова. І там де очікуєш відповідь, Скільки очей – стільки нових питань, Чого від світу хотіли ми, І що цей світ візьме від наших бажань.
Ми не одні, ми не спізнились Сотні очей з нами горить, Коли летиш то маєш крила І цю одну неперевершену мить…
І так не хочеться Коли в себе живеш, ти пусте ніхто Жалкувати про те що не сталося Набагато простіш ніж про те що було Ми так й не навчилися, Цінувати секунди, ловити життя Ми поламані та не спинилися Поки в мене є ти а у тебе є я
Так несподівано Без надій сподіватись на краще я вмію Коли пів пісні проспівано Хіба змовкнути я перед вами посмію