Ой, там, на товчку, на базарі, Жінки чоловіків продавали, Як прийдеться до ладу, То я свого поведу, Та й продам. Як прийдеться до ладу, То я свого поведу, та й продам.
Із лик мотузок ізсукала, Взяла свого милого, залигала, Та й повезла на базар, До терниці в третій ряд прив'язала. Та й повезла на базар, До терниці в третій ряд прив'язала.
Як наїхало торгувальниць, Як наїхало купувальниць, Стали думать і гадать, Що за цього мужа дать, мужа дать. Стали думать і гадать, Що за цього мужа дать, мужа дать.
А за цього мужа треба дати, А за цього мужа треба дати: Пару коней вороних, Ще й сто рублів золотих, золотих. Пару коней вороних, Ще й сто рублів золотих, золотих.
Ой, стала я, подумала: З кіньми треба возитися, А мій милий, чорнобривий, До роботи не лінивий - знадобиться.
А мій милий, чорнобривий, До роботи не лінивий - знадобиться.
Він насіє, ще й наоре, Не для іншої, а для мене, Ти, мій милий, чорнобривий, Пожалію я тебе, серденько. Ти, мій милий, чорнобривий, Пожалію я тебе, серденько.