Копав, копав криниченьку Неділеньку, дві... Любив козак дівчиноньку, Людям - не собі!
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!
А вже тая криниченька замулилася А вже тая дівчинонька зажурилася
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!
А вже з тої криниченьки Орли воду п'ють... А вже тую дівчиноньку До шлюбу ведуть.
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!
Один веде за рученьку, Другий - за рукав, Третій стоїть, гірко плаче - Любив, та не взяв!
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!
Як підвели під церковку - Тепер ти моя! Вона стала, відказала - Неправда твоя!
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!
Як зв'язали білі ручки - Тепер ти моя! Вона стала, заплакала - Ой правда твоя!
Ой, жаль, жаль! Не помалу любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу - Любив та й не взяв! Ой, жаль, жаль Мені буде - візьмуть її люди, Візьмуть її люди - моя не буде!