Ой що ж то за дивна у полі могила,
C G
Що знову Волинська земля породила?
Стоять на могилі півмісяць з хрестом…
Ой хто ж поєднав магомета з христом?
І що ж то за дивне незнане письмо?
Під місяцем ось, на таблиці воно!
Ой, хто й кого в цій землі поховав,
Півмісяць поставив і напис уклав?
Це літом було – в сорок-третьому році…
Ми били фашистів на кожному кроці
Ось тут, де могила, запеклий був бій –
Ось тут, де могила, впав приятель мій…
Закинула доля в наш відділ здалека
Палкого бійця – молодого узбека.
Він нашу ідею всім серцем любив,
І нашого ворога з нами люто бив.
Коли ж був ранений в нерівнім бою,
І кровю залившись, вчув смерть він свою –
То погляд гарячий на схід скерував,
І з нами прощаючись, таке він сказав:
«Вкраїнці… я в бою із ворогом гину
За вільну Узбекію й вілюну Україну.
Ви ж друзі близькі, хоч сусіди далекі,
Боріться за волю свою і узбеків…»
Ми спільно з узбеками друга поховали,
Півмісяць і хрест в головах виставляли,
Його заповіт ми писали разом –
Узбеки під місяць, а ми під хрестом.
Так знайте ж, що ця ото дивна могила
Союз поневолених кровю окропила
Це ми об’єднали всі віри й народи
В імя боротьбиз ворогами свободи.
Це аш клич лунає у кожній країні
«свобода народам, свобода людині!»
Й дрижить кожний злодій і кат окупант,
Що всі поневолені – разом в лавах УПА.
Фольктеатр Остапа Стахіва Пісні УПА еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2