і кожній крижині – місце серед крижин… лещатами губ зачепившись за нерви пісні щоб кожному серцю – своя, персональна вічність, і кілька секунд, щоб кинутись навздогін за потягом літа що викрав твоє обличчя
і кожному цвяху – бути серед цвяхів залізу не місце в зап’ястях з плоті та крові і кожному принцу – планету чи астероїд щоб бачити щогодинно, як день зомлів пірнувши яєчним жовтком у молочність моря
і кожному яблуку – свій Ісаак Ньютон кожному храму – юродиві й Герострати тишу – словам, Сальвадорам – мякі циферблати цезарям – Брутів, провідникам – вагон останнє бажання – приреченому до страти
кожному подиху – пара своїх легень сценам театрів – свої, неповторні, дійства злети, падіння. Перлам – свої намиста. кожній людині – місце серед людей і вічного спокою тим, хто не знайде місця…