А я зненавидів цю пісню, ще до того, як почав писати. Та я сьогодні, як завжди, немаю, що втрачати. Бо \"затонулий корабель вже не зазнає втрати\"- Так кажуть пірати. А я іду неначе привид по морю і байдуже, що говорять. Бо наді мною лиш зорі і правда моїх історій. За моєю спиною тільки заточена зброя, коли взуєш мої кеди - будеш знати \"хто я\".
Але поки всі мовчать навкруги. Роки минають швидше годин. Чути кроки з низин до вершин, Дорога покаже \"хто ти\".(2 рази)
Приспів: А я повертаюсь до рідного дому, де зустрічає нас світло вночі. Він залікує всі рани і втому, ну а гріхи мої змиють дощі. Він розуміє всі знаки надіє. Він пам'ятає, як було тоді, Коли удвох ми лежали безсилі, та залишалися вірні собі.
Навколо невідоме, поразки й перемоги. Навколо незнайомі, безглузді діалоги. Заклеєні церкви, мечеті й синагоги. Рекламою нового Бога. Сьогодні крики \"Віват\", а завтра тонами зрад, І це, як чорний квадрат, не картина, а факт. І, щоб уникнути втрат не давайте порад. Тому я рідко повертаюсь назад!
Приспів:
Але поки всі мовчать навкруги. Роки минають швидше годин. Чути кроки з низин до вершин, Дорога покаже \"хто ти\".(2 рази) Приспів: