1 Ми народилися тоді, коли валилась велика держава, А в черзі за продуктами батьки півдня стояли. Коли заводи розікрали. Голими, бідосями Ми росли тоді, коли були суворі 90-ті! Коли тікали за кордон, бо вже не було що їсти. Коли Шевченко був поетом, а не футболістом! Ми грали в баскетбол. Не було інтернету. А перше \"чудо техніки \"- це плеєр на касету. Та я не проти прогресу; просто, голі факти, Мудрість пізнавалася не статусом в Вконтакте. А наша перша любов- без гламурних смайлів, Та серце б'ється в унісон, Ми живемо далі!
Присрів: Наше серце б'ється в такт і ніщо нас не зупине! Нам не здатися ніяк! Ніяк.. Є-є-є (2рази)
2 Ми ставали студентами за часів революції, Торгували газетами, будували конструкції. Ми шуршали монетами, вимагали дискусії, Ми очевидці \"помаранчевої проституції\"! Ми росли і слухали історії наших дідів, Ми росли і вірили, що більше не буде тих днів, Коли візьмуть нашу Неньку і закують в кайдани, Ми були студентами, яких вбивали на Майдані! Не починали війну! Але її закінчили.. Герої не вмирають - Вони стають вічними! Ми старої закалки : вольові і незламні. А серце б'ється в унісон, ми живемо далі...
Приспів:
Зупинилося усе навколо.. Наче відібрали всі слова.. Та не відібрати Серце народу.. Поки віра і любов жива!