Любов заповняє серце,закіпає кров..романтика наповнює мене знов і знов.і ці дивні відчуття ніяк не пепедати,з думками про кохану я лягаю спати.
І от тільки прокидаюсь і знов вони..ці зайобисті любовні думки думки,і що мені з ними на самоті робити?треба мабуть комусь свою душу розкрити.
Щє не було ні дня,щоб я про тебе не згадав,про те як до дому проводив і на прощання цілував,про те як радісно було бачити тебе знов і знов і що разу розуміти що це любов)
але настав момен і пішла вона..все крапка кохання більш нема(
Я напевно захворів..захворів тобою..коли бачу тебе з іншим,серце розривається від болю..і цю хворобу вже не вилікуєш взагалі ніяк,я незнаю що мені робити..як житти так?і ці думки в голові знов і знов!на язику одне лиш слово любов любов)