Я люблю знизу, щоб не влазила у двері. Я люблю зверху, щоб не влазили у жмені. Я люблю очі ці, вони цвітуть, мов квіти. Карочє, люблю Ліду! Її волосся, неначе гілля хмизу, За це люблю її як зверху, так і знизу. Вона завжди все вміє привести до ладу, За це люблю тебе і спереду, і ззаду.
Приспів: Я люблю Ліду від ранку й до обіду! Люблю тебе, кохана, із вечора й до рана!
Твій голос, як гарматний грім на полі битви, Твій розмір мештів – сорок п'ять, а, може, й більший. Та все одно я не покину тебе, мила, Бо в тебе завжди при собі шнурок і мило. І ти велика, як і всі хороші люди, Важкий твій погляд переслідує нас всюди. Я люблю ці вуста, вони цвітуть, мов маки, Я люблю всю тебе від голови й до...