Чекання так плекало й такі нестерпні були довгі дні в надіях з цукру. І мріяв в хмарах і її дотик з твоїх теплих снів тепер зів’ялий. І чуєш когось ти там в далині, її не чекай, це було у сні.
Приспів: Ти хочеш піти та не знаєш куди і чому так болить, коли мрія вмирає. Серце просить прийти обійняти і ти гірко плачеш, коли твоя мрія вмирає.
Ще тільки мить й зів’яне і зникнуть сльози всі твої гіркі в мертвім океані. І ніч розтане і тихий сум залишить свою тінь – і нестане. А зараз болить, твоє серце сльозить, вона ще жива, вона гине, вона померає.